Твоєму слову не повірю більше,
твоїм палким вустам - нема довіри.
Такі думки мені лиш роблять гірше.
І відбирають у кохання сили.
Заманюєш і поглядом, і словом,
а вдругу мить - відштовхуєш у даль.
Я спантеличений і злий безмовно
роблю у безнадії крок назад.
О хаотичний рух у цім коханні,
броунівська любов на пів тонах
мені не млость дає, а дикий страх.
Це не стосунки. Це якась пітьма.
Я так втомився. Боже, о прости…
І цей тягар від мене забери.
Немає коментарів:
Дописати коментар