Сніг напровесні

Бреду болотним провесняним снігом,

а по асфальті - море калабань.

Крокую тихо, кволо та несміло,

десь надімною - сірості вуаль.

Я цю весну стрічати вже не хочу,

її тепло не радість принесло.

Я вже питав на що воно спроможне

опісля зим, затоплених в любов.

І вже тепер я маю розуміння,

що це тепло - неначе тиха смерть,

вона тебе забрала у весілля

мені ж лишила - пом'ятий коверт.

У ньому всі тривоги та надії,

мої слова, несказані тобі.

Тому бреду, не піднімаю вії,

і всі листи - відправлю до снігів.

Perdon (Пробач)

Ділюся перекладом слів пісні Оскара Чавеса "Perdón (Пробач)"

Голос чоловічий                                   Голос жіночий

                                                                Пробач

                                                                люба моя доле.

                                                                Пробач

                                                                завдану образу.

Пробач

Чарівна кохана,

ангеле бажаний

прощення даруй.

(Чи знаєш, що я тебе кохаю)               ти знаєш, що кохаю

(До глибини душі)
(До глибини душі)
(До глибини душі)

(Єдина моя мрія)                                  ти єдина моя надія

(Ілюзія одна)
(Ілюзія одна)
(Ілюзія одна)

(Страждання заспокой)                        ти досяжна моя радість

(Кохання подихом)
(Кохання подихом)

(Це все, до чого прагне)                       коли любить

(Це все, до чого прагне)                       коли любить

(Нещасне серденько)                            нещасне серденько

Ніхто

знищити не зможе.

Любов,

що твоя і моя.

                                                                Бо я

                                                                Так тебе кохаю,

                                                                і одне бажаю

                                                                ти мені пробач.

                                                        

Ти знаєш, що кохаю                              (Чи знаєш, що я тебе кохаю)                      

                                                                (До глибини душі)
                                                                (До глибини душі)
                                                                (До глибини душі)

Ти єдина моя надія                                (Єдина моя мрія)                               

                                                                 (Ілюзія одна)
                                                                 (Ілюзія одна)
                                                                 (Ілюзія одна)

Ти досяжна моя радість                        (Страждання заспокой)                        

                                                                 (Кохання подихом)
                                                                 (Кохання подихом)

Коли любить                                           (Це все, до чого прагне)                       

Коли любить                                           (Це все, до чого прагне)                       

Нещасне серденько                                (Нещасне серденько)

Людина хоче бути в парі

Людині конче треба знати,

що є десь той, хто може чути,

хто може тонко відчувати

квапління серця, і керунок

у вірний бік позадавати,

коли нема орієнтиру,

коли життя - кавалок тиру,

в який стріляють без вагання.

Тоді і знаєш, що кохання

дається так нечасто людям,

бо щоб любити та радіти

то треба трохи привідкрити

не тільки серце і свідомість,

але і душу в невагомість

перевестИ, і пам'ятати,

що все це може зруйнувати

одна десята крапля гніву

і трохи гордощів без міри.

Людина хоче бути в парі,

але це ризик бо немає

ані страхівки від страждання

ані гарантій від безжалля

ані запевнень, що кохання

спроможне жити до сконання.

Крізь століття

Мене почуй, я навіть крізь століття,

коли і пам'ять з'їсть безжальний час,

тобі буду кричати з потойбіччя

про ту любов, яка зігріла нас.

І кволий дух кричатиме в стражданнях,

в глибинах пекла зморено скажу:

"Почуй мене, згадай мої чекання!

Ти навіть тут не перейшла в чужу,

Ти вся моя, мій дивовижний образ,

який у вічність я забрав собі,

мене почуй, мій голос - то є доказ,

що є любов і в найтемнішій тьмі".

Зверни свій слух, згадай, хоча навіщо,

навіщо я тобі такій святій?

Ти краще будь такою хоч навічно,

а я згорю в пекельності кромішній.

Яка удача випала для мене,

горіти в місці де нема любові

і одночасно знати, що для мене

весь порятунок - то блакитні очі.

Віддай мене

Віддай мене у свій палкий полон,

продай навіки у щасливе рабство.

Втомився я очікувати сон,

в якому ти - невИмовне блаженство.

Прийди й візьми мою закляту душу,

і пригорyи до полумʼяних вуст,

вона давно перетворилась в пустку,

візьми і розвали до щастя мур.

Подай мені перстом своє спасіння,

Міцним стисканням витягни з багна,

І не кидай, я прошу на каміння

моє безвольне тіло без життя.

Прошу лишень, будь чесною зі мною,

якщо тобі моя любов баласт,

то просто йди, і не ступай ногою,

там де фіалками сталився шлях,

бо ті фіалки - сльози філєтові,

я їх губив, коли картав буття,

поволі йди, не витопчи у полі

моїх щасливих мрій тонке ткання.

Nosotros (Ми)

Ділюся перекладом пісні "Nosotros (Ми)"

Мене почуй.

Я хочу це сказати

варто не чекати

прошу не ридай.

Почуй мене.

Хоч це ламає душі,

я мушу це сказати

і я це зроблю.

Обоє, нестямно полюбили

від нашого стрічання

жили в любові щиро.

Обоє, від нашої любові

яскраве сонце

божественно світило.

Обоє, кохаємо нестямно.

Ми мусим розійтися -

і не питай чому.

Не втрата це любові,

Клянуся я кохаю.

І в пам'ять почуття

заради твого блага

Я кажу - "Прощавай".

Flor de azalea (Квітка азалії)

Пропоную свій переклад слів пісні "Flor de azalea (Квітка азалії)"

Наче піна,

яку несе шалено бистра річка.

Азалья - квітка

у хвилях долі тебе понесло.

Ти врятувалась,

тепло змогла знайти і порятунок,

і оживила своє щире серце.

І біль пройшов.

Твоя усмішка

покаже всі минулі темні ночі.

А твій погляд

гіркіший за відлуння в розпачі.

Тепер навіки

я хочу щоби ти сумне забула,

та ніжний спокій у душі відчула,

і назавжди.

Пташиною,

що на світанку до твого вікна,

летить і б'ється до самого скла,

хочу стати тепер. 

І робудити

тебе зі сну солодкого, п'янкого,

І на світанку до життя нового

віддать любов.