Тобі вірші я знову напишу,
Хоча я знаю, ти про них забула,
У тобі знову хтось розбурхав бурю.
У тебе нова збурена задума.
Мене раптово вхопить безнадія,
Навіщо знову марити в словах?
Коли для щастя лише потрібна дія
Лише вона долає лють і страх.
Ти не прийдеш, не прочитаєш знгву,
Від цього факту зуби аж болять,
І я вже вкотре віддаюся слову.
А що мені лишається зробити?
Коли в житті відмовився любити,
Твої вуста, котрі мабуть вже сплять.
Немає коментарів:
Дописати коментар