Ніч восьма

Тебе прошУ, лягай вже спати,

бо я далеко десь за горизонтом.

Я би хотів теплом своїм приспати

але сьогодні, я десь там, на фронті.

І уявляю як тебе торкаюсь ніжно,

а ти мовчиш й прискорено лиш дишиш.

Я закриваю очі від бажань прещирих,

я сподіваюся мене ти не залишиш.

В полоні злих ілюзій та фантазій

в безодні снів порожніх та холодних,

я помираю від незнАних стадій,

куди ми вдвох ще так і не дозріли.

Тому ти спи, засни, забудь, і плавай

у океані моїх щирих дум.

Я повернусь і ми пізнаєм разом,

що це за сон в якому тільки сум.

Ніч сьома

Я з іменем твоїм

лягаю пізно спати.

І ти наче сніг

колючий і лапатий.

Я з іменем твоїм

свій ранок зустрічаю,

в тумані прохолоднім

іду та й потопаю.

У імені твоїм,

мій кожен Божий день

присвячую тобі,

і мовлю сто пісень.

Я з іменем твоїм

щасливий і проклЯтий,

у милості своїй

дозволь мені пропасти.

Ніч шоста

Між нами даль, нема звʼязку,

у мене зараз глупа ніч.

Та все одно я вам пишу

в надії стрітись віч на віч.

Ви так далекою від мене

зробились кілька літ тому,

а памʼятати вас так треба

ви наче сонце на листку.

Без памʼяті про ваші риси

я дуже рано все ж помру.

Ви необхідні наче світло

для фотосинтезу листку.

І очі світлі, і волосся,

їх забуваю я щодня.

Ви наче кисень у повітрі,

якого майже вже нема.

Я Бога мОлю про одне -

щоб він поміг запамʼятати

ваш світлий образ. А учора

я бачив вас між вулиць Львова...

Я закохався

Я закохався, визнаю

цю очевидну істину.

І хоч я цього не хочУ,

але життя не уявлю

без ваших уст і ясних брів,

без цвіту віч та сонця вій.

Насінням впали на ріллю

любовʼю ще незайману,

тепер я полумʼям горю

щоденно із бажаннями,

котрі і в думці неможливо

собі сказати вголос щиро.

І ви це знали, добре знали,

що буде саме так зі мною,

тому замилено мовчали,

тому очима так кричали,

що я від крику занімів

і розкрИшивсь до ваших ніг.

Я вас виню у цій любові.

Вона тягар, вона нектар.

Щодня молю щоби цей дар,

ніде не щез і не пропав.

І хоч значні переживання

Та пізно йти, не час втікання.

І я приймаю це кохання.

Я визнаю його своїм.

Всецілим, щедрим, освяйним,

і зараз майже без вагання

надранок прийду я до вас.

Беріть мене, тепер я ваш…

Ніч п'ята - Nocturne in D-flat major

Ти знову снилася мені.

Блакитна сукня на тобі

ледь прикривала тОнкі ноги,

І поясок обводив стан.

Я пив водичку від знемоги

І раптом прокидатись став.

Вже котру ніч я прокидаюсь

на місці де смієшся ти.

Мене це трохи задовбало.

Немов навмисно і недбало

мій ангел кажи «зупинись»,

і сильно штурхає в піддих.

І кожен ранок наче зомбі

встаю, підводжусь, каву пʼю.

Я так тебе шукати хочу,

а мушу вийти на роботу.

І знову вечора я жду,

І сукню голубу твою.

Ніч четверта

Я чую вашу душу,

наболену й зворушну,

наповнену печаллю,

поранену і слізну.

Я чую ваше серце,

розтоптане, затерте,

сплюндроване і мертве,

нещасне та вразливе.

Я чую вашу мову,

і сміх немов намисто,

що пада по підлозі

так гучно, урочисто.

Я чую вас незмінно,

століттями, роками.

Це доля незавидна

сновидіти лиш вами.

Я так бажаю щиро

аби збулося диво -

Немов стою навпроти

й дивлюся вам у очі.

Я широко розкрию

свою просту долоню,

приставлю вам на груди

і зникну в вашій плоті.

Тепер - я частка серця,

Тепер - душі піщинка.

Мене вже не затерти,

всеціло ваш навіки.

Ніч третя

Із іменем твоїм

лягаю тихо спати.

Молитву шепочу

з думками про весну,

бо лиш одна весна

спроможна ізцілити,

те місце у грудЯх,

де серце мало битись.

А зараз серце мертве,

лежить в моіх долонях.

І як його зробити

отим що бʼє по скронях?

Як взяти з грУдей камінь

і вмить перетворити

на любляче й жадане

На те, що може жити?..

Ніч друга - Весняна

У тиху ніч весняний вітер

жене тепло поміж снігів.

І як же цьому не радіти?

Хіба не цього я хотів?

Коли в зимові довгі ночі,

у світлі тьмяних ліхтарів

мені ввижались ваші очі,

мені світились ваші сни.

Вогнями сонця запального

такого ж світлого як ви,

і божевільного цілунку,

цілунку світлої весни.

Той ваш цілунок - неповторний

СповнЕнний тонкощів добра,

Мене гормонами сповня

і я стаю уже невпинний.